Що таке ВІЛ?

ВІЛ - це скорочена назва вірусу імунодефіциту людини, тобто вірусу, що вражає імунну систему. Руйнуючи імунну систему людини, цей вірус сприяє розвитку в ньому інших інфекційних захворювань, тому що імунна система втрачає здатність захистити організм від хвороботворних мікроорганізмів. Людина, інфікована ВІЛ, з часом стає більш сприйнятливою навіть до таких мікроорганізмів, які для здоров'я людей не представляють ніякої небезпеки.

Людину, що заразилася ВІЛ, називають ВІЛ-інфікованою, або ВІЛ-позитивною, або ВІЛ-серопозитивною.

Як відбувається зараження ВІЛ?

ВІЛ передається від людини до людини. Іншими словами, заразитися ВІЛ можна тільки від іншої людини.

У людини, інфікованою ВІЛ, в крові, спермі, виділеннях з піхви і грудному молоці міститься велика кількість вірусу. При цьому зовнішні прояви хвороби спочатку можуть бути відсутні. Досить часто багато хто навіть не знає, що заражений ВІЛ і є небезпечним для інших людей. Зараження ВІЛ-інфекцією відбувається при попаданні в організм здорової людини зараженої вірусом імунодефіциту крові, сперми, виділень з піхви або материнського молока. Це може відбутися при контакті цих біологічних рідин з ранкою на шкірі, на статевих органах або в роті.

Які шляхи зараження ВІЛ?

При контакті з кров’ю хворої людини.

ВІЛ-інфікована кров потрапляє в кров іншої людини різними шляхами. Таке може статися, наприклад:

-  при переливанні крові, зараженої ВІЛ;

-  при спільному використанні голок, шприців та інших матеріалів для внутрішньовенного введення наркотиків;

-  при попаданні ВІЛ з крові ВІЛ-інфікованої матері до її дитини під час вагітності та пологів;

При контакті зі спермою, виділеннями піхви хворої людини. 

-  Це може статися під час статевого акту без використання презервативу. Невеликої ранки в піхві, прямій кишці, на слизовій оболонці роту або на статевому члені достатньо для того, щоб відбулося зараження ВІЛ - в тому випадку, якщо сексуальний контакт відбувається без презервативу;

При грудному вигодовуванні дитини жінкою, яка заражена ВІЛ.

Щодо шляхів зараження існує багато хибних уявлень. Небезпека зараження виникає тільки при контакті із зараженою кров'ю, спермою, вагінальними виділеннями і молоком матері. У сечі, калі, блювоті, слині, сльозах і поті ВІЛ теж присутній, але в малій кількості, тому небезпеки зараження немає.

Єдиний виняток - якщо в перерахованих вище людських виділеннях виявляється видима кров.

ВІЛ-інфекцією не можна заразитися: при дотиках, рукостисканні, поцілунку, масажі, при спільному перебуванні в одному ліжку, використанні однієї постільної білизни, при питті з одного стакану. Також не можна заразитися через сидіння унітазу, при кашлі, чханні або при укусі комара.

Про донорство

Так як зараження ВІЛ відбувається через кров, ВІЛ-інфікована людина не може бути донором. Такі ж обмеження існують і для донорів сперми, кісткового мозку, інших органів для пересадки, тому що зараження ВІЛ може відбуватися і при трансплантації органів.

Що відбувається після зараження ВІЛ?

Те, що людина заразилася вірусом, тобто стала ВІЛ-інфікованою, ще не означає, що у неї є СНІД. До того, як розвинеться СНІД, зазвичай проходить багато часу (в середньому 10-12 років). На початку людина може нічого не відчути - при зараженні ВІЛ більшість людей не відчуває ніяких симптомів. Іноді, через кілька тижнів після зараження розвивається стан, схожий на грип (підвищення температури, поява висипань на шкірі, збільшення лімфатичних вузлів, пронос). Протягом довгих років після інфікування людина може відчувати себе здоровою. Цей період називається прихованої (латентної) стадією захворювання.

Однак невірно думати, що в цей час в організмі нічого не відбувається. Коли-небудь збудник хвороби, у тому числі ВІЛ, проникає в організм, імунна система формує імунну відповідь. Вона намагається знешкодити збудник хвороби і знищити його. Для цього імунна система виробляє антитіла. Антитіла зв'язують збудник хвороби і допомагають знищити його. Крім того, спеціальні білі клітини крові (лімфоцити) також починають боротьбу з хвороботворним агентом. На жаль, при боротьбі з ВІЛ всього цього недостатньо - імунна система не може знешкодити ВІЛ, а ВІЛ, в свою чергу, поступово руйнує імунну систему.

Про тести  на  ВІЛ

Аналіз крові на наявність антитіл до ВІЛ називається ВІЛ-тестом. Антитіла, що з'являються в крові після зараження ВІЛ, можна виявити при спеціальному  аналізі крові. Виявлення антитіл свідчить про те, що людина інфікована ВІЛ, тобто ВІЛ-серопозитивна. Однак антитіла можуть бути виявлені в крові тільки через 3-6 місяців з моменту зараження ВІЛ, тому іноді у людини, яка кілька місяців заражена ВІЛ, результати аналізу крові бувають негативними.

Що таке «ВІЛ-серопозитивність»?

Нерідко щодо терміну «серопозитивність» виникає сумна плутанина. «Серопозитивність» означає, що в крові людини присутні антитіла до ВІЛ. Тільки у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, може спостерігатися тимчасове носійство материнських антитіл до ВІЛ, тобто з часом антитіла зникають. Ці діти тимчасово можуть бути серопозитивними, хоча і не заражені ВІЛ.

У хворого на СНІД в крові також є антитіла до ВІЛ, тому він теж є серопозитивним. Таким чином, термін «ВІЛ-серопозитивна» означає, що людина інфікована ВІЛ, в його крові є антитіла до цього вірусу, але ще відсутні зовнішні прояви хвороби.

Коли розвивається СНІД?

Вірус поступово руйнує імунну систему, знижується опір організму до інфекцій. У певний момент опірність організму стає настільки низькою, що у людини можуть розвинутися такі інфекційні хвороби, якими інші люди практично не хворіють або хворіють вкрай рідко. Ці хвороби називаються «опортуністичними».

 Про СНІД говорять в тому випадку, коли у людини, зараженого ВІЛ, з'являються інфекційні захворювання, обумовлені неефективною роботою імунної системи, зруйнованою вірусом.

Синдром - це стійке поєднання, сукупність декількох ознак хвороби (симптомів).

Набутий - означає, що захворювання не вроджене, а розвинулося протягом життя.

Імунодефіцит – недостатність імунної системи.

Таким чином, СНІД - це поєднання хвороб, викликаних недостатньою роботою імунної системи внаслідок ураження її ВІЛ.

Лікар-методист  КНП «Черкаська міська інфекційна лікарня» ЧМР     І.О.Рудень