11:27 AM Ботулізм | |
| Ботулізм Ботулізм (від лат. botulus, «ковбаса») — рідкісна, але серйозна паралітична хвороба, викликана нервовим токсином, ботулотоксином, що виробляється бактерією Clostridium botulinum. Ботулотоксин — один з найсильніших відомих токсинів, що блокує нервову функцію і призводить до дихального і скелетно-м'язового паралічу. Є три головні види ботулізму: Харчовий ботулізм — форма харчового захворювання, викликана продуктами, які містять токсин ботулізму (ботулотоксин). Шкірний, або раневий ботулізм — викликаний токсином, виробленим у загниваючих відмерлих тканинах рани, заражених Clostridium botulinum. ботулізм грудних дітей — викликаний через споживання спор ботулінових бактерій, які ростуть в кишківнику і виробляють токсин. Всі форми ботулізму можуть бути фатальні і розглядаються як критичне медичне становище. Харчовий ботулізм може бути особливо небезпечний як проблема охорони здоров'я, тому що багато людей може бути отруєні від єдиного зараженого джерела. До ґрунту збудник ботулізму потрапляє з кишечнику тварин. Однак сам збудник не викликає захворювання людини. Для виникнення ботулізму необхідно розмноження збудника у харчових продуктах з накопиченням екзотоксину, який й викликає захворювання. Екзотоксин найбільш інтенсивно утворюється при температурі 35-37 °C в анаеробних умовах. Найчастіше людина заражується у результаті споживання до їжі різних продуктів, що містять спори Clostridium botulinum і ботулотоксин: ковбаси, шинки, свіжов'яленої риби, грибів домашнього консервування. Можливе також зараження людини при споживанні м'ясних, рибних, овочевих консервів, риби, яку виловили з пошкодженням кишечника, вміст якого й інфікує рибу. При потраплянні збудника ботулізму і токсину з консервованими продуктами в шлунок, відбувається їх всмоктування через слизову оболонку в кров. Ботулотоксин блокує звільнення ацетилхоліну в нервових закінченнях, що призводить до розвитку паралічів. У хворого наростає дихальна недостатність. В результаті парезів м'язів глотки, гортані і надгортанника можлива закупорка бронхів блювотними масами, слиною та їжею. Токсин також збільшує кровонаповнення внутрішніх органів, є причиною виникнення невеликих крововиливів, тромбозу судин мозку, дистрофічних змін міокарда, а також нирок, скелетних м'язів та ін. Інкубаційний період хвороби триває від 2 годин до 7 діб (в середньому, 24 години). Початок хвороби, як правило, гострий. Нудота, блювота і пронос нетривалі. Температура тіла звичайно нормальна. Через 3—4 години від початку хвороби з'являються неврологічні симптоми: сухість в роті, ослаблення зору, «сітка» або «туман» перед очима. Можливо двоїння перед очима (диплопія), обмеження руху очних яблук, косоокість (стробізм), звуження та нерівномірність ширини очних щілин (опущення — птоз верхньої повіки одного ока). Зіниці розширені, причому одна з них ширше за іншу (анізокорія). У хворих з'являються порушення ковтання і мови. В деяких хворих відсутня реакція зіниць на світло. Іноді запалюється сосок зорового нерва, виникає ретиніт з обмеженням поля зору. Характерні ураження нервових клітин у ядрах довгастого мозку , ІХ, Х, а іноді й інших пар черепних нервів, нервових гангліїв серця. Голос сиплий, тихий. Унаслідок парезу м'язів м'якого неба, глотки виникає утруднення ковтання, і рідка їжа виливається через ніс. Через розвиток парезу кишечнику у хворих розвивається запор та метеоризм. Дихання утруднене, вдих здійснюється дуже важко. Розлад і зупинка дихання (асфіксія, як наслідок ураження дихального центру та паралічу діафрагми) є однією з провідних причин смерті. За відсутності специфічного лікування хворі гинуть. Нерідко у період розпалу хвороби бувають ускладнення у вигляді міокардиту, пневмонії, ателектазу легенів, бронхіту. Хвороба є антропонозною. Діагноз підтверджується клінічною картиною захворювання, даними про вживання в їжу консервованих продуктів і посівом блювотних мас і підозрілого продукту на спеціальні середовища. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |